Дописи Тараса Дем'янчука

     В німецькій казці "Гамельнський щурелов з дудочкою" пропущено закінчення. Не вказано куди подіілась ""чарівна дудочкка"? А пропала вона в 1384 році.  І от, в двадцятому столітті, цю "чарівну дудочку" знайшли. Довго вивчали як нею користуватись. Тепер ця "чарівна дудочка", спів якої "гіпнотизує" натовп,  потрапляє в різні руки, найчастіше в руки політиків.     Перед виборами, політики спочатку використовують "димову завісу". Вони, через свої масмедія,  розповсюджують багато  протиречивої інформації про опонентів, або  про можливих конкурентів. Такі політики хочуть  зробити так, щоб зникла різниця між правдою і брехнею. Головне, з асипати людей суперечливими твердженнями, брехнею і контрбрехнею так, щоби ми перестали намагатися зрозуміти, що є реальністю.  Як це робиться читай в:    https://urcunolecsa.blogspot.com/2026/02/b   log-post_27.html  . А тоді справа доходить до використання "чарівної дудоч...

      Ганна Арендт — німецько-американська політична філософиня. «Ідеальний підданий тоталітарного режиму — це не переконаний нацист і не переконаний комуніст, Не тому, що вас переконали, а тому, що ви припинили думати самостійно. Ви стаєте тою людиною, для якої зникає різниця між фактом і вигадкою (між правдою і брехнею)». Засипати людей суперечливими твердженнями, брехнею і контрбрехнею — так, щоб вони перестали намагатися зрозуміти, що є реальністю. А тоді вами легко керувати". Ці її твердження актуальні тепер як ніколи. Бо тепер, простори інтернету поширюють море контрверсійної інформації. Де правда а де брехня без півлітра не розбереш. Інші масмедія не відстають у цьому, особливо "єдиний марафон". Тому ми перестаєм думати, аналізувати і філльтрувати цю інформацію. Нам простіше сприймати фальшиві твердження, як наприклад: "Усі крадуть". Вірять, бо це підтверджується багатьма прикладами. Але цим твердженням завувальовуються різні "міндічгейти"...

     Річниця кровавих подій на Майдані. Читаю різні дописи на цю тему. Багато згадує ті події з різних ракурсів. Але є і маніпуляції і лицимірна напівправда. Найбільше мене вразили дописи: Де стверджують що події на Майдані стали тригером агресії Росії  19 лютого 2014 року? Або типу, не було б Майдану, не було б нападу Росії? Росія отак експромтом зрефлексувала на Майдан? Є приказка: "Хороший експромт-це наперед підготовлений." Але може це я щось видумую? Та звернімо увагу на наступні "випадковості": В кінці 2013 року Росія переводить в Крим кораблі з Балтійського флоту. Крім того, вона вводить у Крим воєнні підрозділи для ротації. Ввести то ввела, але випадково не спішить вивести попередні підрозділи , які вона якоби замінювала. В цей час, випадково, Гіркін, з бандою спецназу, заїхав у монастирі УПЦ МП Світлогірска помолитися. Ці монастирі добудовували за кошти України, виділені Януковичем. Банда Гіркина, також випадково , була озброєна. Чомусь СБУ не було в курсі...

                                      Прочитав допис   Przemysław Lis-Markiewicz Profil Prywatny  про переклад іноземних топонімів: «Хочу надати приклад абсурдів у політичній коректності в перекладах іноземних топонімів. Таку недоречну коректність часто провокують українці, які криком та емоціями змушують мовознавців сусідніх країн обертати чужу ортографію догори дриґом. » ну і далі відповідні пояснення.     І в мене виникли заперечення. Наведу декілька прикладів. Приїзжає поляк в Київ і запитує: Як потрапити на Andrijiwśkyj uzwiz? Для києвлян питання зрозуміле і вони покажуть. Але якщо він запитає (пропонований варіант Przemysław Lis-Markiewicz ): як потрапити на Podjazd Świętego Andrzeja ?,   то його ніхто не зрозуміє. Те саме стосовно інших топонімів (назви міст і т.д.). Якщо вказати польскою Рodjazd Andrijiwśkyj uzwiz, то хіба не буде це зрозуміло   ...

                  В дискусіях на ТБ чи на сторінках ФБ, правильні кроки сьогоднішньої влади одні стараються применшити, інші хочуть їх представити як дуже великі досягнення. З цієї серії є і таке питання: «Так ,что важнее для страны Крымская платформа Зеленского или Томос Порошенко ?». Звичайно, створення Кримської платформи це хороший крок вперед теперішньої влади, яка на кінець відходить від так називаємої «платформи Сивохи». Влада почала привертати увагу світових лідерів до незаконної анексії Криму Росією, і це важливо. Кремлю це не подобається, що видно з реакції їх масмедія. Які будуть досягнення Кримської платформи, крім того що знову привернули увагу світової спільноти до Криму, поживемо і побачимо. Бо це тільки початок процесу. А Томас вже наданий. Вже очевидно що російська православна церква втрачає свій вплив на українське суспільство. Це   дуже важливо. Та не менш, а може і більш важливо те, що надання Томасу Україні нага...

         Для чого видумувати ровер/велосипед? Починають мусолити тему, що краще: «Українська національна основа для зміцнення держави, чи так звана політична нація»?  До допису Михайла Басараба. Якщо по простому, то це, що краще – законсервувати в Україні цей бардак чи будувати європейську країну? У нас періодично «совки» намагаються законсервувати наш розвиток. Подивіться наприклад   конституцію   Туреччини. В якій прямо вказано, що основою є концепція націоналізму.   Націоналізм – це ідеологія політичної (а не української етнічної) нації в кордонах України. Критеріями національної ідентичності є спільна мова, спільна історія та бажання розділити майбутнє. «Український народ» – це ті, хто захищає і просуває моральні, духовні, культурні та гуманістичні цінності української нації.   Крапка. А що це за розділення на "національна основа" та   «політична нація»?   В якій країні (конституції)    описано "політична нац...

  Десь в 2012 році прогулююсь центром мальовничого міста Івано – Франківськ. Направляюся від ратуші по при бар "Фабрика",  до вулиці Страчених Націоналістів. Дальше по при синагогу в сторону обласної філармонії.    Зупиняюсь   біля пам’ятника, який був встановлений у 2003 році в пам'ять про 27 членів ОУН, розстріляних на цьому місці нацистами 17 листопада 1943 року . Ця страта була наслідком арешту десятків людей 14 листопада 1943 року під час вистави «Шаріка» у Станіславському театрі. Подейкують що арешт членів ОУН був результатом доносу співробітника НКВС в гестапо. Ці служби мали ще довоєнні тісні зв’язки.    Але я не про це. Мені пригадались спогади моєї матері, ще в дев’яностих. Вона розказувала, що під час війни, в 1943 році, їздила з міста Надвірна на навчання в Станіслав. Де навчалась в Українській жіночій учительській семінарії сестер Василіянок , яка розташовувалась   на вулиці Василіянок (назва вулиці збереглась до тепер, зараз там м...

  Для початку наведу декілька прикладів реальних подій:   В 2012 році вперше відпочиваю у Туреччині. Одного дня, з знайомими, ідемо по місцевому базару. Кругом невеличкі лавочки з горами товару. Очі розбігаються від різноманіття як промислових товарів, так і кулінарії та різних овочів і фруктів. Продавці   настійливо запрошують зайти до своїх лавок. При цьому, дехто пропонує   склянку безплатного охолодженого безалкогольного напою. На дворі жара, тому мучить спрага. Хочеться випити чогось холодненького, а тут така «халява». Заходимо в одну із лавок, продавець якої поганою російською запрошував – заходит э . Він навіть пробував похвалитися, що один раз відвідував Росію. Мій знайомий, молодий хлопець, з яким ми перед тим сперечались про використання російської мови в Україні, невдало спробував турецькому продавцю пояснити, що ми українці а не росіяни. Аргументуючи, що Україна і Росія це різні країни, хоч і там і там використовується російська мова. Мов це як Канада і...

      Вечоріє. Я, десятирічний хлопчик, гоню корову до дому. Як гоню? Тримаюся за прив’язаний до рогів корови шнурок і чимчикую за нею. Вона, в мене, розумниця, сама знає дорогу додому. Я її кличу Калина.     Був такий випадок. Ми з хлопцями загрались у футбол, а корови, без шнурків, паслися. Уже з темніло   і ми зібрались додому. Хлопці познаходили своїх корів і погнали додому. Один я не зміг ніяк найти свою Калину. Шукав довго і гукав Калино, Калино! Вона, як правило, коли я її гукав, підходила до мене, бо я пригощав її хлібом. Та цього разу її не було. Вже зовсім стемніло, а мені дуже боязко було повертатись, без корови, додому. Що я скажу батькам? Пригнічений, я відкриваю фіртку, а тут мама з порога гукає – де ти швендяєшся?   Корова вже з годину як удома, а тебе нема. Ми вже почали переживати і хотіли йти тебе шукати. Я, з радості, що корова знайшлася, вже не звертав увагу на сварку мами.     На цей раз я пас корову біля парку. Тому ...

  До мене в гості приїхав мій онук Ярослав. Ми з ним часто ночуємо на дачі. Йому уже шість років, і він дуже допитливий. Все його цікавить. Та найбільше його зацікавила  незакінчена кімната другого поверху. Але сам боїться туди підніматися і просить мене піднятися з ним. Чого ти боїшся? – запитую я. Може там водяться химери – відповідає. Я пробую його переконати, що химер не існує. Але то марна справа.    З комп’ютером онук уже на «ти». Тому він звернувся з питанням «що таке химера» до ШІ. Там дізнався що це, в переносному значенні, дійсно є примха чи вигадка. Думаю, як добре що є комп’ютер, якому він більше вірить чим мені. Та скоро я засумнівався в тому що це «добре». І сумніви виникли після наступного: Якось у вечері, я залишив ненадовго Ярослава одного, на першому поверсі дачі. Коли, хвилин  через десять, я вернувся від сусіда, Ярослав мене спитав – дідусю а хто включав світло на другому поверсі? Я здивувався, бо не бачив там світла. Ярослав переконував мене...

      Кілька разів перечитував цю книжку, і кожного разу моя думка змінювалася від захоплення до повного заперечення. Після кількох пауз, для осмислення її змісту, зауважу: 1.       Детально розглянуті зв’язки та вплив олігархів. 2.       Непоганий історичний та географічний опис України. 3.       Слова: «демократичний режим у нашій країні має укріпитися настільки, щоб не лише забезпечувати своє виживання, але й набути здатності до активного опору можливим, різним   кризовим явищам у всіх регіонах України» — заслуговують на багаторазове повторення. Демократія — це ходити по лезу бритви: з одного боку диктатура, з іншого — анархія. 4.       Ментальність українського народу — окрема тема. Не можу погодитися з трактуванням автора щодо нашої ментальності; достатньо поглянути на ментальність народів Південної та Північної Кореї. Корені в них однакові, а політичні ...

  Зміст книг багатогранний і насичений історичними подіями. В них зібрано велику кількість історичних джерел. Проведений аналіз причинонаслідкових подій. Показано, як суспільство впливає на владу і на особистості у владі.   Також показано і вплив особистостей на суспільство. Все це розглянуто за великий історичний проміжок часу (починаючи з пятого тисячоліття до нашої ери і закінчуючи   двадцятим століттям нашої ери). Книги мають дуже влучну назву «Ховські сходи еволюції». Бо протягом всього змісту книг розкривається   маятникоподібне коливання суспільного   розвитку навколо основного вектора еволюції. Це коливання то в бік консерватизму   і замороження розвитку, то в бік новаторства і революційного розвитку.   І ці коливання, як сходинки, по яких йшло суспільство відносно основного   вектору розвитку еволюції. Амплітуда цих коливань, у певному суспільстві,   співрозмір...

         Якщо  зміст цих слів: -           Термос - ємність для зберігання   напоїв, їжі в гарячому стані,    розуміти ширше, як годівниця; -           Томос – документ, який надає право самокерування Українській церкві. розуміти ширше   як незалежність держави, мови, віри.    То всі ці розмови в масмедія, що Томос нас не годує і насмішки   Зелінського   над   томосом,   що це термос, говорять про те, що нас і дальше розділяють на тих хто ради своєї кишені (халявської годівниці) готові продати Україну і тих хто за її незалежність (мову, віру) готовий віддати життя.      Ми забули що ті, хто ради хліба продають свою державу, втрачають не тільки державу а і хліб, а потім їдять, як у тридцятих, своїх дітей.   Тому не розділяю думку політологів, які стверджують що Зеленський   об ’ єднює ...

   04.03.20р. Т. Дем’янчук      Володіння, крім рідної мови, ще декількома мовами це безперечно є здобутком  людини і розширює її кругозір.  Та чи є це таким же беззаперечним досягненням, коли стосується цілого народу і його двомовності?     Це питання муляє мене, бо знову розгоряються дискусії на цю тему. Нас хочуть переконати, що двомовність в Україні це велике досягнення і його треба зберегти (ввівши дві державні мови). Як приклади приводять Бельгію, Канаду чи Швейцарію. Не буду на цьому детально зупинятися, рекомендую послухати/прочитати відповідь журналіста В.Портникова студентам в Одесі ( https://www.facebook.com/HaiMyroslav/videos/3156901341007418/ ).    Зазначу тільки, що: -           Історичні корені виникнення дво і більше мов у цих країнах різні і вони навіть близько не такі як в Україні; -           Російська імперія/Ра...