Співвідношення Малої та Великої України.

   

   25.10.2022р.Т.Дем’янчук, к.т.н
Допис В.Пекаря «Булгаков і ми» мені зразу припав до душі. Як звучить: «Мала і Велика Україна»! Прочитав його декілька раз і зловив себе на тому що раніше десь щось подібне я вже чув: «Не руйнуйте пам’ятники Леніну, що він поганого вам зробив?». Дивна точка зору автора на поняття «Мала та Велика Україна». Так, «Мала Україна... Українці — це ті, хто живе в Україні та присвятив себе Україні». А український єврей, чи український поляк і т.д. для автора,це українець? І чи правильне твердження автора: «З цієї точки зору, історичні постаті минулого належать до України лише тоді, коли вони були етнічними українцями та присвятили себе українській справі». Бо були і не етнічні українці (представники інших етносів), які присвятили себе чи навіть віддали своє життя за українські справи. Наприклад австрійський ексгерцог Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринський/Вишиваний, та багато українських росіян, українських поляків, українських євреїв та інших. «До Великої України належить величезна й розгалужена українська діаспора і т.д.» А дальше іде вінегрет. Бо як і діаспора так і інші перечислення автора, розділяються як мінімум на три категорії. Перші, це ті, хто, в незалежності куди їх занесла доля, не забували і не забувають про Україну і, чим могли/можуть, допомагають в скрутні часи (наприклад при голодоморі). Другі, які забули про своє українство. Треті, які і на чужині працювали і працюють проти України. «Велика Україна включає Ігоря Сікорського … Микиту Хрущова і т.д.» Тоді давайте добавимо ще Кагановича та сучасних, типу спікера Держдуми Росії Матвієнко та інших, які родились чи жили в Україні. Чи потрібні нам таке ділення і розуміння Малої та Великої України? «Про небажання віддавати нашу спадщину Великої України росіянам останнім часом писало чимало людей» - це нагадує слова А. Авакова про небажання віддати нашу російську мову росіянам. Краще мову вести про відновлення нашої історії. Прикладом може бути отримання Томосу, що передувало підняттям цілого пласту історичних документів. А геніїв чи видатних людей, які родились, жили в Україні, чи є потомками українців ми повинні оцінювати по їх відношенню до Незалежності України. «Булгаков нам тут цікавий як продукт та співтворець своєї епохи, і саме з цієї позиції його треба оцінювати (нагадаю, Вашингтон був рабовласником, але це не привід відмовитися від його внеску в американську спадщину, бо тоді рабовласництво було нормою)» - це порівняння було б доречне, як щоб зараз США воювало з умовною сильнішою імперією рабовласників. Тоді ми б побачили відношення американців до такої спадщини. Булгакови допомагали будувати Росію знищуючи Україну, і зараз ми маємо результати їх дій.

 Прим. На жаль, навіть під час війни з Росією, у нас ще залишаються метастази «російського миру», які постійно дають про себе знати. Це стосується як мови, церкви, так і культури.