Співвідношення Малої та Великої України.
Допис В.Пекаря «Булгаков і ми» мені зразу припав до душі. Як звучить: «Мала і Велика Україна»! Прочитав його декілька раз і зловив себе на тому, що раніше десь щось подібне я вже чув: «Не руйнуйте пам’ятники Леніну, що він поганого нам зробив?». Дивна точка зору автора на поняття «Мала та Велика Україна». Так, по автору: «Мала Україна... Українці — це ті, хто живе в Україні та присвятив себе Україні». А український єврей, чи український поляк і т.д. для автора, це вже не українець? І чи правильне твердження автора: «З цієї точки зору, історичні постаті минулого належать до України лише тоді, коли вони були етнічними українцями та присвятили себе українській справі». Бо були і не етнічні українці (представники інших етносів), які присвятили себе чи навіть віддали своє життя за українські справи. Наприклад австрійський архикнязь Вільгельм Франц Фон Габсбург - Лотрінґен/Вишиваний, та інші, багато українських росіян, українських поляків, українських євреїв і т.д. В.Пекар: «До Великої України належить величезна й розгалужена українська діаспора і т.д.» А дальше іде вінегрет. Бо як і діаспора так і інші перечислення автора, розділяються як мінімум на три категорії. Перші, це ті, хто, в незалежності куди їх занесла доля, не забували і не забувають про Україну і, чим могли/можуть, допомагають в скрутні часи (наприклад при голодоморі). Другі, які просто забули про своє українство. Треті, які і на чужині працювали і працюють проти України. В.Пекар: «Велика Україна включає Ігоря Сікорського … Микиту Хрущова і т.д.» Тоді давайте добавимо ще Кагановича та сучасних, типу спікера Держдуми Росії Матвієнко та інших, які родились чи жили в Україні. Чи потрібні нам таке ділення і розуміння Малої та Великої України? В.Пекар: «Про небажання віддавати нашу спадщину Великої України росіянам останнім часом писало чимало людей». Це нагадує слова А. Авакова про небажання віддати "нашу російську мову росіянам". Тому краще мову вести про відновлення та збереження нашої історії і наших, підкреслюю, наших видатних людей. При чому, відомих чи видатних людей, які родились, чи жили в Україні, чи є потомками українців ми повинні оцінювати по їх відношенню до Незалежності України. В.Пекар: «Булгаков нам тут цікавий як продукт та співтворець своєї епохи, і саме з цієї позиції його треба оцінювати (нагадаю, Вашингтон був рабовласником, але це не привід відмовитися від його внеску в американську спадщину, бо тоді рабовласництво було нормою)» - це порівняння було б доречне, як щоб зараз США воювало з умовною сильнішою імперією рабовласників. Тоді ми б побачили відношення американців до такої спадщини. Булгакови допомагали будувати Росію знищуючи Україну, і зараз ми маємо результати їх дій.
Прим.
На жаль, навіть під час війни з Росією, у нас ще залишаються метастази
«російського миру», які постійно дають про себе знати. Це стосується як мови,
церкви, так і культури.
Коментарі
Дописати коментар